Згідно з оприлюдненим Європейською Бізнес Асоціацією дослідженням про стан українського бізнесу за підсумками 2024 року, одна з найсерйозніших проблем переважної більшості компаній — брак кадрів. Так, 88% українських компаній станом на кінець минулого року мали відкриті вакансії, а 56% компаній визнавали наявність серйозних кадрових проблем.
Ринок праці України і, зокрема, Херсонської області переживає період важких випробувань і серйозних викликів. Війна, міграція, мобілізація вкрай негативно вплинули на ситуацію, і в цьому році тенденції навряд чи зміняться. Тому розвиватися зможе лише той бізнес, що здатен адаптуватися до теперішніх непростих умов, у тому числі знайти ефективні способи подолання кадрової кризи.
Один із можливих шляхів — працевлаштування людей з інвалідністю.
Що пропонує держава
«В Європі кожна друга людина з інвалідністю працездатного віку забезпечена роботою. В Україні ж лише кожна п’ята може знайти відповідну роботу. Щоб змінити ситуацію, необхідні дієві інструменти підтримки. Один із них, який ми пропонуємо в межах програми “Робота без бар’єрів” від Мінекономіки, — можливість для роботодавців, які працевлаштовують людей з інвалідністю I та II груп, отримати компенсацію витрат на облаштування робочих місць для них», — сказала заступниця Міністерки економіки України Тетяна Бережна, виступаючи на панельній дискусії на тему «Інклюзивність на практиці: як бізнес може змінити ринок праці» від Програми розвитку ООН (ПРООН) спільно з Міністерством економіки України.
Дискусія ця відбулася 23 травня у Києві під час Фестивалю кар’єри, де багато говорили і про працевлаштування людей з інвалідністю.
За умовами програми «Робота без бар’єрів», про яку згадувала Тетяна Бережна, компанія може придбати необхідні працівникові з інвалідністю спеціальні меблі, устаткування, як-то пандуси чи підйомники, допоміжні пристрої, наприклад для людей із порушеннями зору чи слуху. А держава компенсує ці витрати в розмірі до 120 тис. грн за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю I групи та до 80 тис. грн — якщо працевлаштовують людей з інвалідністю II групи.
Цією програмою в Україні вже скористались 2,5 тисячі роботодавців, які облаштували робочі місця для 3 тисяч працівників з інвалідністю.
Отримати компенсацію можуть фізичні особи — підприємці (ФОП) або компанії, які облаштували робоче місце для працівника з інвалідністю.. Подати заяву на компенсацію витрат на адаптацію робочого місця для фахівця з інвалідністю необхідно впродовж 180 днів з моменту його працевлаштування. Людина з інвалідністю на дату працевлаштування має бути застрахованою в загальнообовʼязковій державній системі страхування. Компенсація виплачується в розмірі фактичних витрат за облаштування робочого місця працевлаштованої людини з інвалідністю, але не вище за визначений програмою граничний розмір компенсації.
Заява на отримання компенсації подається на порталі «Дія» або в центрі зайнятості за місцем здійснення підприємницької діяльності. У заяві зазначаються дані про працевлаштовану людину з інвалідністю та облаштоване робоче місце. Додаються копії документів, що підтверджують працевлаштування людини з інвалідністю, її групу інвалідності та купівлю відповідного обладнання.
Після схвалення заяви кошти за обладнання робочого місця надійдуть на банківський рахунок ФОПа протягом 5 робочих днів.
Робоче місце може бути облаштоване і вдома у працівника, якщо він працює дистанційно. ФОПи з інвалідністю можуть отримати від держави компенсацію за облаштування власного робочого місця та придбання необхідного устаткування, в тому числі меблів, пристроїв і підйомників.
Ситуація на півдні України
Серед південних регіонів України можливості, надані програмою «Робота без бар’єрів», найактивніше використовують в Одеській області.
Громадська організація «Культура демократії» з Одеси працевлаштувала Віктора Дмітрієва, що має І групу інвалідності. Для нього купили сучасний сходовий підйомник, який забезпечує зручний, швидкий і безпечний доступ до робочого місця. Одеський обласний центр зайнятості компенсував роботодавцю 106,5 тис. грн.
Комунальне некомерційне підприємство «Центральна районна лікарня Подільського району Куяльницької сільської ради» працевлаштувало на посаду медичної сестри Наталію Баштанну, що має інвалідність ІІ групи.
У ТОВ «Гаврилівка» з Подільського району Одеської області завдяки програмі облаштували робоче місце для начальника служби безпеки Олега Скліфасовського, що має інвалідність ІІ групи.
У Любашівці, що в Подільському районі Одеської області, за підтримки програми «Робота без бар’єрів» облаштували робочі місця для керівника комунальної установи «Зеленбуд» Руслана Затхея й обліковиці комунального підприємства «Джерело — комунсервіс» Олени Починок. Обоє працівників мають інвалідність.
У селищі Криве Озеро на Миколаївщині у пекарні створено нове робоче місце для людини з інвалідністю. Власниця закладу Марина Гавловська облаштувала робочий простір для працівника, а також придбала харчовий принтер для друку на кондитерських виробах.
Ситуація у Херсонській області
Про працевлаштування людей з інвалідністю, які живуть у Херсонській області, можна буде говорити лише після покращення безпекової ситуації у регіоні та відновлення інфраструктури з урахуванням критеріїв доступності.
Таку думку у бесіді з кореспондентом МОСТа висловив мешканець Херсона Михайло Лебедєв, представник ГО «Ініціатива на захист прав осіб з інвалідністю».
«В Херсоні та у переважній більшості населених пунктів області, — каже Михайло, — просто немає умов для навіть відносно комфортного проживання людей з інвалідністю. І ця проблема існує навіть у населених пунктах, розташованих поза зоною активних бойових дій, наприклад, у селі Посад-Покровське».
Говорячи про програму «Робота без бар’єрів», Михайло Лебедєв зазначив, що облаштування робочого місця — не єдина проблема, яку треба вирішити для створення комфортних умов для працевлаштування людей з інвалідністю.
«Можна, — наголошує він, — купити людині обладнання для робочого місця, але треба вирішити й інші проблеми. А саме: створити на підприємстві загалом комфортне середовище для людей з інвалідністю, щоб вони мали пристосовані для них туалети, щоб такі працівники могли без проблем пересуватися будівлею чи територією. Є й така величезна проблема, як транспортне обслуговування людей з інвалідністю, створення для них умов, за яких вони могли б нормально доїхати на роботу і додому».
На думку Михайла Лебедєва, треба багато чого зробити й для підвищення конкурентоздатності людей з інвалідністю на ринку праці.
«Наведу власний приклад, — каже він. — Я півтора року провчився у Херсонському аграрно-економічному університеті й був змушений піти саме через проблеми з доступністю для людей, які користуються колісним кріслом. Свого часу я працював на одному з підприємств, займався обробкою баз даних. Працював нормально, виконував усі обов’язки, але роботодавець витримав лише два місяці, бо колегам щодня доводилося заносити мене на другий поверх».
За словами Михайла Лебедєва, повноцінне задіяння людей з інвалідністю як важливого ресурсу на ринку праці можливе, якщо, окрім програм на кшталт «Робота без бар’єрів», існуватиме системний підхід до вирішення проблем з доступністю. Тоді люди з інвалідністю зможуть і отримувати хорошу освіту, яка зробить їх конкурентоздатними на ринку праці, і максимально реалізовувати свій потенціал.
Працевлаштування людей з інвалідністю може якщо не повністю, то принаймні частково вирішити таку проблему, як кадровий голод. Програма «Робота без бар’єрів» — важливий етап на цьому шляху. Але, щоб пройти його, потрібно зробити ще дуже багато.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.